Податкова система Римської імперії

 Всі ми знаємо про Римську імперію, яка колись домінувала на Європейському континенті. Але що ми знаємо про її економіку та податкову систему?

Економіка Римської імперії була однією з найрозвиненіших і найскладніших економік свого часу та мала високий рівень розвитку торгівлі та велику мережу торгових шляхів та портів.

Основними джерелами надходжень Римської імперії були:

• Державна власність: Імперія володіла значними територіями та майном, які приносили прибуток у вигляді орендної плати. Також доходи з державної власності збільшувались за рахунок здобутку цінних металів, зокрема золота та срібла, з рудних родовищ.
• Військові трофеї: Римські воєнні походи часто приносили значні прибутки від здобутку ворожих територій, рабів та захоплених цінностей.
• Податки: Податки з провінцій імперії були важливим джерелом доходів. Збиралися різними способами, включаючи збір земельного податку, податок на торгівлю та інші види податків.

Податки були головним джерелом доходів імперії з початку до кінця її існування і як Ви вже зрозуміли про них ми будемо говорити детально.

Протягом більшої частини своєї історії Римська імперія збирала податки зі своїх громадян та територій, які контролювала.

Одним з найважливіших податків був "tributum", або "земельний податок", який був збиралися з власників землі. 

Інші види податків включали "aerarium", або державний податок, який стягувався з багатих римлян, а також "vectigal", або податок на торгівлю та перевезення товарів.

У період зростання імперії римляни зазвичай збирали податки з країн, які вони підкорювали. Так, наприклад, після завоювання Північної Африки римляни збирали звідти значну кількість зерна для забезпечення власних потреб.

Податкова система Римської імперії була досить складною і вимагала значних зусиль для збору інформації про населення та майно, а також для збору самого податку. Тому у більш пізніх стадіях існування імперії податкова система стала більш централізованою і збір податків здійснювався через за допомогою так званого поштового зв'язку та інші централізовані механізми.

Централізація податкової системи в імперії відбувалася поступово та на різних рівнях. У першу чергу, римські правителі почали створювати централізовану систему, яка дозволяла відстежувати податки, зібрані з різних частин імперії. Наприклад, під час правління імператора Августа було створено систему збирачів податків, які контролювали збір податків в провінціях імперії.

Крім того, імперія створила централізовану систему поштового зв'язку, яка також використовувалася для передачі інформації.

Поштова система складалася з мережі доріг, на яких розташовувалися спеціальні станції (mutationes), де змінювали коней та підтримували візи. Також були розташовані станції з пішоходами кур'єрами (veredarii), які доставляли поштові листи. Згідно з імперськими законами, поштові послуги надавалися безкоштовно державним службовцям, а для приватних осіб вони коштували гроші.

Загалом податкова система Римської імперії була довгий час успішною, проте з часом почала стикатися з різними проблемами.

Сама податкова система була досить централізованою та деталізованою, що дозволяло збирати значні доходи від населення та підтримувати фінансування держави.

Однак, Римська імперія зіткнулась з типовою проблемою всіх імперій. З поширенням імперії та зростанням її території, збір податків став більш складним та вимагав більшої кількості зусиль та ресурсів, що призвело до збільшення витрат на утримання армії та інфраструктури. Крім того, зростання торгівлі та розвиток інших секторів економіки призводили до зменшення відносної важливості аграрного сектору, що був основним джерелом податків.

Так, у пізній імперській епохі система податкового збору стала менш ефективною. Причин декілька:

• з поширенням імперії та збільшенням її території зростала необхідність військових походів та оборони кордонів. Це призводило до збільшення витрат на утримання армії та інфраструктури. Також збільшення території призводило до збільшення відстаней, що необхідно пройти для збору податків та їх транспортування до центральної казни, що збільшувало витрати на ці процеси.
• з плином часу та зростанням імперії римська влада стикалася зі зростаючими проблемами управління та корупцією, які спричиняли витрати та знижували ефективність збору податків. Деякі високопоставлені чиновники використовували свої посади для особистих користей та зводили невиправдано високі податкові ставки для місцевого населення.
• зростання торгівлі та розвиток інших секторів економіки призводили до зменшення відносної важливості аграрного сектору, що був основним джерелом податків. Торгівля та промисловість зазвичай здійснювалися у містах, де ставки податків були менші, ніж на сільській місцевості.

Отже, можна сказати, що централізована податкова система була успішною протягом деякого часу, але з часом зазнала значних труднощів через різні фактори, такі як війни, велика територія та корупція.

Про кінець Римської імперії всім добре відомо звісно ж основною причиною розпаду були не економічні проблеми, а скоріш за все політичні. Оскільки римські володарі просто були не здатні управляти великими територіями, а постійні війни збільшили вплив військових командувачів на політичні процеси.