Як здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у разі придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку?

Відповідно до п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах.

Підпунктом 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.

Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.

У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.

При цьому п. 62 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено застосування положення п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року.

Встановлено, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені п.п. 140.5.17 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відс. суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.

Резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом 2024 року (новостворені), у цьому календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.

Джерело ЗІР ДПС

Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб

Відповідно до п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються:

• санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні установи громадських об’єднань осіб з інвалідністю (п.п. 282.1.1 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);
• громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відс.в середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відс. суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями.

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські об’єднання осіб з інвалідністю, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством (п.п. 282.1.2 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

• бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);
• дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);
• державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 282.1.5 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);
• державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 282.1.6 п. 282.1 ст. 282 ПКУ).

Крім того, протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 01 січня 2023 року, резиденти – суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку (п. 1 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

До 01 січня 2025 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва (п. 7 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тимчасово, до 1 січня 2035 року, органи місцевого самоврядування можуть звільняти від сплати земельного податку в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1116). Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону № 1116. У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку - інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 11 підрозд. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, відповідно до п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не нараховується та не плачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Джерело ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків

У ВРУ пропонують залишити пільгове розмитнення авто для війсьоковослужбовців

Групою депутатів зареєстровано законопроект від 28.06.2022 року № 7499 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій та іншими категоріями осіб".

Законопроект розроблено з метою надання можливості учасникам бойових дій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з моменту початку дії воєнного стану, а також фізичним особам - власникам транспортних засобів, які визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації ввезти легкові транспортні засоби без сплати податків.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України якими передбачити, що:

• звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком застосовується до операцій із одноразового ввезення на митну територію України учасниками бойових дій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з моменту початку дії воєнного стану, а також фізичними особами - власниками транспортних засобів, які визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД у митному режимі імпорту.
• звільнення від оподаткування не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів, які мають походження з країни, визнаної державою окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави- окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;
• транспортний засіб, який був звільнений від оподаткування не може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання (в тому числі на підставі довіреності) третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації, а у випадку відчуження такого транспортного засобу третім особам, сума несплаченого мита, у зв’язку із звільненням від оподаткування, підлягає сплаті за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні транспортного засобу на митну територію України.

Законопроект знаходиться на розгляді у Комітету.

Орендар повертає орендодавцю поліпшений об’єкт оренди: наслідки з ПДВ

Об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені  п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Підпунктом «в» п.п. 14.1.185 та п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що постачання товарів/послуг включає, зокрема постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення;
• електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Враховуючи викладене, якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, розглядаються як окремий об’єкт оподаткування та підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

Джерело ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Як розраховується пільга з податку на прибуток підприємств у разі застосування норм міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування та у разі виплати доходів нерезидентам у вигляді процентів або прибутку від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів??

Відповідно до п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків.

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1233).

Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (п. 2 Порядку № 1233).

Згідно з п. 103.1 ст. 103 ПКУ застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).

Ставки податку на прибуток визначено ст. 136 ПКУ.

Згідно з п. 136.3 ст. 136 ПКУ ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

При цьому зазначаємо, що з 01.01.2022 Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам», скасовано норму щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, яке здійснювалось за ставкою 20 відсотків.

Резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України. (абзац перший п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Відповідно до п.п. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) або прибутку від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях) включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями), або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), що відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат Національного банку України, або за кредити (позики), що отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

Таким чином, сума податку на прибуток підприємств не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг відображається у додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Розрахунок не внесених до державного бюджету сум податку на прибуток при оподаткуванні нерезидентів з урахуванням положень міжнародних договорів України здійснюється за алгоритмом:

• Сума втрат бюджету = сума доходу із джерелом його походження з України х (ставка податку (%) згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ - ставка податку (%) згідно із міжнародним договором) : 100 відсотків.

Розрахунок не внесених до державного бюджету сум податку на прибуток відповідно до п.п. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 ПКУ здійснюється за алгоритмом:

• Сума втрат бюджету = доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) або прибутку від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях) включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями), або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), що відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат Національного банку України, або за кредити (позики), що отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями х ставка податку (%) згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ : 100 відсотків.

Розрахунки зазначених пільг здійснюються на підставі показників Декларації та додатка ПН до неї.

Джерело Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків

Що з реєстрацією кінцевих бенефіціарних власників в умовах воєнного стану?

Мінюст надав роз'яснення щодо порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) та структури власності юридичної особи в умовах військового стану.

Так, пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361-ІХ) встановлено, що юридичні особи повинні оновити інформацію про КБВ протягом одного року з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким затверджується форма та зміст структури власності.

Положення про форму та зміст структури власності затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року № 163, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08 червня 2021 року за № 768/36390 (далі – Положення про структуру власності) та набрало чинності 11 липня 2021 року.

Враховуючи вищезазначене, відлік строку оновлення інформації про КБВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) на виконання пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IХ розпочався 11 липня 2021 року та триватиме до 11 липня 2022 року (включно).

Також, Законом № 361-ІХ доповнено Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію) статтею 171, якою передбачено необхідність здійснення щорічного підтвердження відомостей про КБВ.

Слід зауважити, що норми Закону № 361-ІХ є логічно-послідовною. Так, є норми, які першочергово зобов’язують оновити відомості про КБВ у Єдиному державному реєстрі (пункту 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення»), а вже потім виникає необхідність щорічно підтверджувати відповідну інформацію.

Враховуючи зазначене, слід зробити висновок, що процес щорічного підтвердження відомостей про КБВ відповідно до положень статті 171 Закону про реєстрацію має розпочатися з 2023 року, після завершення процедури оновлення зазначених відомостей.

Водночас, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підпунктом 1 пункту 1 Закону України від 03 березня 2022 року № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон № 2115) встановлено, що фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

Підпунктом 2 пункту 1 Закону № 2115 визначено, що у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Також особи, які не мають фізичної можливості протягом строку, визначеного цим Законом, подати звітність чи документи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання (підпункт 3 пункту 1 Закону № 2115).

Враховуючи все вищезазначене Міністерство юстиції України повідомляє, що підтримує позицію Міністерства фінансів України, викладену у листі, та погоджується з тим, що встановлені Законом № 361 зобов’язання щодо оновлення відомостей про КБВ та здійснення щорічного підтвердження відомостей про КБВ, яке, як зазначалося вище, повноцінно запроваджується з 2023 року, підпадають під дію норм Закону № 2115. Варто також зауважити, що санкції, передбачені законодавством, у такому випадку застосовуватися до суб’єктів господарювання не будуть.

З листом можна ознайомитись тут

Збільшено граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями

З метою розширення можливостей експорту та імпорту товарів українським бізнесом в умовах порушення ланцюгів постачання через війну, Національний банк України збільшив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 до 120 календарних днів.

Зазначені зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 07.06.2022  № 113 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18».

Згідно з документом збільшені терміни будуть застосовуватись до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 року. Щодо операцій, які проводилися до цієї дати, то граничні строки розрахунків становлять, як і раніше, 365 днів.

Чи нараховується амортизація на основні засоби та нематеріальні активи, внесені до статутного фонду підприємства?

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

• вартість гудвілу;
• витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
• витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7) та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), визначено відображення вартості основних засобів та нематеріальних активів, внесених до статутного фонду підприємства та нарахування амортизації на них.

Пунктом 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 встановлено, що придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 НП(С)БО 7 (абзац другий п. 10 НП(С)БО 7).

Відповідно до п. 8 НП(С)БО 7 первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
• витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
• інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 11 НП(С)БО 8 (п. 14 НП(С)БО 8).

Абзацом першим п. 11 НП(С)БО 8 встановлено, що первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи, внесені до статутного фонду підприємства, тому такі основні засоби та нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

При цьому амортизації підлягає погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 НП(С)БО 7 та п. 11 НП(С)БО 8 (п. 10 НП(С)БО 7, п. 14 НП(С)БО 8).

Джерело ГУ ДПС у Рівненській області

Як та за яких умов формується податковий кредит при отриманні послуг від нерезидента за податкові періоди лютий – травень 2022 року у випадку відсутності можливості реєстрації податкової накладної в ЄРПН?

Тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких митна територія України, та за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні, платники податку – отримувачі таких послуг мають право на віднесення сум ПДВ за даними операціями до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених платником податку за операціями з придбання таких послуг (п. 32 прим. 2 підрозд.2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI).

Податковий кредит за податкові періоди лютий – травень 2022 року за операціями з придбання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких здійснено на митній території України, та за якими в ЄРПН не зареєстровано податкову накладну, може бути сформований виключно у разі нарахування таким отримувачем послуг податкових зобов’язань з ПДВ та відображення їх у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період.

США підвищили мита на низку російських товарів до 35%

Сполучені Штати підвищили ставку адвалорного мита на низку російських товарів, імпорт яких раніше не був заборонений санкціями, до 35%.

Про це йдеться в розпорядженні президента США Джо Байдена, опублікованому на сайті Білого Дому.

Таке рішення ухвалене у продовження припинення Штатами дії статусу найбільшого сприяння, тобто торговельних привілеїв, для Росії та Білорусі у квітні.

"Підвищення ставки мита … до 35 відсотків адвалорного мита на деякі інші продукти Російської Федерації, імпорт яких не заборонено, є виправданим і відповідає зовнішньополітичним інтересам Сполучених Штатів", – йдеться в розпорядженні.

Зазначається, що перелік товарів, на які розповсюджуватиметься дія розпорядження, визначена додатком до нього – водночас сам перелік наразі не опубліковано.

Крім того, країна залишає за собою можливість змінювати це рішення у майбутньому: "Сполучені Штати будуть стежити за виконанням збільшених обов’язків, і я [президент Байден] можу переглянути це рішення, якщо буде необхідно".

Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики КАС ВС за січень-квітень 2022 року

В огляді представлені рішення, внесені до ЄДРСР, за січень – квітень 2022 року.  У ньому вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ.  

У справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів наведено висновки судової палати, зокрема, щодо:

• дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платник податків не проводив процедуру адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору;
• застосування принципу стабільності у балансі з принципами загальності оподаткування, фіскальної достатності та соціальної справедливості щодо грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу;
• визначення коду товару за УКТ ЗЕД і застосування ставок акцизного податку до імпортованого товару (суміші на основі зброджених напоїв).

Також викладено правові позиції про:

• наслідки передачі третім особам обов’язку платника зі сплати єдиного внеску у взаємовідносинах між платником і повіреними за договорами доручення;
• повноваження митних органів після отримання результатів перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару;
• визначення товарної позиції гільз згідно з УКТ ЗЕД. 

У справах щодо захисту соціальних прав містяться висновки, зокрема, про:

• дискреційні повноваження Держпродспоживслужби щодо підтвердження міжнародного сертифікату;
• неправомірність відмови у призначенні субсидії за житлово-комунальні послуги у зв'язку з відсутністю реєстрації місця проживання;
• підстави кваліфікації розповсюджувача продукції як особи, котра ввела продукцію в обіг;
• можливість врахувати при призначенні пенсії заробіток, отриманий за межами України.

У справах щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян – висновки, зокрема, щодо:

• підстав прийняття рішення про заборону особі в`їзду в Україну у зв’язку з невиконанням такою особою рішень суду або органів державної влади саме під час попереднього перебування на території України;
• порядку проведення опитування, заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та винесення термінового заборонного припису;
• порядку проведення індексації грошового забезпечення;
• порядку реєстрації місця проживання.

Предметом розгляду Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду були також інші питання застосування законодавчих норм, зокрема й процесуального характеру, стосовно можливості подання представником довіреності в електронній формі без нотаріального посвідчення, мети продовження процесуального строку, встановленого судом, підстав роз’яснення судового рішення, підстав прийняття додаткового судового рішення.

З оглядом можна ознайомитись тут.

Умови здійснення ЗЕД платниками ЄП третьої групи, які використовують особливості оподаткування на період воєнного стану в Україні

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, п.п. 1 п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути, зокрема, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

• обмін іноземної валюти;
• виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
• видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення).

Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування на період воєнного стану в Україні можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови, що такі суб’єкти не здійснюють діяльність, передбачену п.п. 1 п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Порядок розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

• договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
• договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
• первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
• розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
• документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
• інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

ТЦУ та військовий стан. Які особливості?

1. Щодо подання звітності про контрольовані операції та відповідальності платників за порушення податкового законодавства.

Відповідно до вимог п. 39.4. ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для податкового контролю з питань ТЦ є такі види звітності та строки її подання:

• Звіт про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній  – строк подання звіту за 2021 рік спливає до 1 жовтня 2022 року (пп. 39.4.2. ПКУ).
• Документація з трансфертного ціноутворення (локальний файл) – на запит ДПС протягом 30 календарних  днів з дня отримання запиту (пп. 39.4.4. ПКУ).
• Глобальна документація (майстер-файл) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, подається на запит ДПС протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту, але ДПС має право запитати майстер-файл не раніше 12 і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року (пп. 39.4.7 ПКУ).
• Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній – вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (ст.53 прикінцевих положень ПКУ).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (зміни внесені Законом від № 2260). Для платників законодавчі зміни передбачають особливості справляння податків у таких ситуаціях:

• у платника відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності, проте зобов’язано виконати такий обов’язок протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану;
• платник має можливість своєчасно виконувати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких зобов’язань, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до 26.05.2022 за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів не пізніше 31.07.2022 року;
• у платника відновилась можливість виконувати свої податкові обов’язки, термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого місяця наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Звертаємо увагу, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків буде здійснюватися за окремим Порядком, який буде затверджено Міністерством фінансів України.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID – 19), штрафні санкції не застосовуються (за винятком виключень, до яких не належать питання, пов’язані з трансфертним ціноутворенням). 

2. Строки давності.

Відповідно до вимог п. 102.1 ст. 102 Кодексу загальний строк давності (з 2015 року) для проведення перевірок та визначення суми грошових зобов’язань для контролюючого органу та платника податків складає 2555 днів (7 років), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації строк 2555 днів обраховується з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації) в межах поданих уточнень.

Для визначення періодів, на які розповсюджується строк позовної давності, необхідно враховувати, що згідно з п.п.39.4.2. п.39.4 ст. 39 Кодексу (в редакції з 01.01.2017) граничний строк для подання звітів про контрольовані операції за 2015 рік сплинув 1 травня 2016 року, а за 2016 рік  та наступні звітні роки – 1 жовтня 2017 року та наступні роки.

Згідно з пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (із змінами, внесеними Законом від 13.05.2020 № 591-IX) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Проте дія пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану (зміни внесені Законом України від 15.03.2022 №2120-IX).

Разом з тим, відповідно до вимог п. 102.9 ст. 102 Кодексу (зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2022 №2120-IX) перебіг строків давності на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану для платників та контролюючого органу зупинений.

Таким чином, строки давності в частині контролю за трансфертним ціноутворенням зупинені з 18.03.2020.

3. Щодо здійснення перевірок з питань трансфертного ціноутворення.

Під час дії воєнного стану в Україні податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки – зупинені, крім визначених виключень, (які не стосуються перевірок з питань трансфертного ціноутворення) (п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Слід також зазначити, що по перевірках, які завершено, терміни надання заперечень до акту перевірок та оскарження прийнятих податкових повідомлень рішень також призупиняються на період воєнного стану в Україні.

При цьому по зупинених відповідно до вищевказаних норм Кодексу перевірках з питань дотримання принципу «витягнутої руки» визначені пп.39.5.2.8 ст.39 Кодексу терміни проведення таких перевірок також призупиняються. 

4. Щодо єдиного податку за відсотковою ставкою в розмірі 2 відсотки та критерію контрольованих операцій.

Відповідно до вимог п.9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу (Закон № 2120-IX) платники податків мали змогу добровільно змінити систему оподаткування із загальної на 3 групу єдиного  податку за ставкою 2 відсотки доходу.

При формуванні звітності з питань ТЦ необхідно врахувати, що після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану  на  території України платники податку, які використовували особливості оподаткування щодо сплати єдиного податку за відсотковою ставкою в розмірі 2 відсотки доходу, з першого дня місяця,  наступного за місяцем його припинення або скасування, втрачають право на використання особливостей такого оподаткування і  автоматично вважаються  такими,  що  застосовують  систему  оподаткування,  на  якій  перебували до обрання зазначених особливостей оподаткування.

При цьому з метою визначення відповідності «вартісним» критеріям віднесення операцій до контрольованих, обсяг річного доходу платника податків обраховується від будь-якої діяльності за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням вищевказаних особливостей оподаткування (сплати єдиного податку за відсотковою ставкою в розмірі 2 відсотки доходу).

У той же час проведені платником податку під час перебування на сплаті вищезазначеного єдиного податку операції не враховуються при визначенні критерію КО в розмірі 10 млн грн у разі, якщо вони не впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Зазначена інформація надана з урахуванням законів про внесення змін до Податкового кодексу України від 03.03.2022 №2118-ІХ (набрав чинності 07.03.2022), від 15.03.2022 №2120-IX (набрав чинності 17.03.2022), від 24.03.2022 №2142-ІХ (набрав чинності 05.04.2022), від 01.04.2022 № 2173-IX (набрав чинності 16.04.2022), від 12.05.2022 №2260-ІХ (набрав чинності з 27.05.2022).

В декларації з ПДВ якого періоду відображається зменшення податкового зобов’язання на підставі РК до податкової накладної, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, складеного у період з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань за податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року було припинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Пунктом 32 прим. 2 підр. 2 розд. ХХ ПКУ передбачено тимчасове, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року, формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В той же час особливостей щодо відображення у податковій звітності з ПДВ коригування податкових зобов’язань постачальника у бік зменшення за такі податкові періоди, у разі відсутності зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригування до відповідних податкових накладних, ПКУ не передбачено. Отже, таке коригування здійснюється за правилами, визначеними п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260) відновлено податковий обов’язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов’язки, зокрема в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.

Водночас, відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ такі платники звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260 (27 травня 2022 року) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Виходячи із зазначеного, у разі якщо у період з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року здійснено повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, або змінилась сума компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, то зменшення податкових зобов’язань з ПДВ відображається постачальником на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН покупцем – платником ПДВ, який має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки щодо реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН:

• у разі реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року – у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ здійснено перерахунок та складено такий розрахунок коригування;
• у разі реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН починаючи з 15 липня 2022 року – у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН.

Джерело ГУ ДПС у Одеській області

У платника була можливість своєчасно подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні періоди, але не була подана. Чи буде застосовано відповідальність?

Якщо платник податків, який мав можливість своєчасно подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2021 рік, граничний термін подання – 1березня 2022 року, та перший квартал 2022 року, граничний термін подання – 10 травня 2022 року, але своєчасно її не подав до контролюючого органу до 20 липня 2022 року та несплатив відповідні суми грошових зобов’язань, визначених у таких деклараціях до 31 липня 2022 року включно, не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків.

Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених в підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначається механізм підтвердження платниками податків можливості чи відсутності можливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Джерело ГУ ДПС у Львівській області

Що зазначається у графі «Отримувач (покупець)» у податковій накладній, складеній за операціями з постачання товарів платникам єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки?

Відповідно до п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Згідно з п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.

Пунктом 12 Порядку № 1307 встановлено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник».

З огляду на те, що в період дії воєнного стану платникам ПДВ, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, реєстрація платником ПДВ є призупиненою, у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, складених на операції з постачання товарів/послуг платникам єдиного податку третьої групи зі ставкою 2% доходу, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник».

Джерело ГУ ДПС у Запорізькій області

В якому розмірі встановлюється ЄВ для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати та винагороди за виконання робіт?

Відповідно до частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка.

Згідно з пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667 резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає, зокрема, таким вимогам:

• розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;
• середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.

Не може бути резидентом Дія Сіті юридична особа, яка протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року) (частина друга ст. 5 Закону № 1667).