Отримано посуги від ФО-нерезидента. Що з ПДВ?

Згідно з п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим.1 ПКУ.

Відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьoму отримувач пoслуг - платник податку y порядку, визнaченому ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну iз зазначенням cуми нарахованого ним податку, якa є пiдставою для вiднесення сум податку дo податкового кредиту y встановленому пoрядку і пiдлягає обов’язкoвій реєстрації в Єдиному pеєстрі податкових накладних (дaлі– ЄРПН).

Згідно із п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Згідно з п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ до нерезидентів належать фізичні особи, які не є резидентами України.

Виходячи із зазначеного, платник ПДВ при отриманні від фізичної особи-нерезидента послуг на митній території України повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Джерело ЗІР ДПС

Уряд схвалив зміни до Митного кодексу України для міжнародного застосування NCTS та пришвидшення митного оформлення товарів

Кабінет Міністрів України схвалив законопроект про зміни до Митного кодексу України, необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та розширення імплементації положень митного законодавства ЄС. Тепер цей законопроект буде передано на розгляд до Верховної Ради України.

«Запропоновані зміни до Митного кодексу надзвичайно важливі для українського бізнесу, зокрема, для пришвидшення проходження товарів через митний кордон та їх митного оформлення, що стало особливо гострою потребою під час війни після 24 лютого. Окрім того, такі зміни необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та подальшої гармонізації Митного кодексу України з Митним Кодексом ЄС», – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

Україна вже завершує проходження тестування NCTS на відповідність положенням Конвенції про процедуру спільного транзиту. До кінця 2022 року Україна має успішно пройти Оціночну місію та приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарам.

Прийняте Урядове рішення визначає ключові цілі подальшої імплементації митного законодавства ЄС в Україні, а саме:

• можливість застосування українськими підприємствами транзитних декларацій із використанням NCTS без необхідності оформляти будь-які додаткові транзитні документи в межах 36 країн світу, що пришвидшить проходження товарів через митні кордони;
• розширення спектру підприємств, яким стануть доступні митні спрощення, аналогічні європейським:

1. з вимогами до фінансової стійкості для підприємств, що мають статус АЕО (найвищий ступень довіри),
2. з можливістю використання комбінації спрощень без вимог до фінансової стійкості для підприємств без статусу АЕО та підприємств, що користуються NCTS;

• запровадження європейської системи прийняття рішень для надання авторизацій на спрощення та інших рішень за заявою підприємства (запровадження “права бути почутим” для зменшення спірних питань);
• запровадження європейської моделі попередніх рішень щодо класифікації та країни походження товарів (рішень щодо зобов’язуючої інформації);
• запровадження європейської практики гарантування сплати митних платежів з можливістю звільнення від гарантування для підприємств, що переміщують будь-які товари, а не лише товари за визначеним переліком (як елемент митного спрощення);
• закладення основи для вибудовування партнерських відносин між митницею та бізнесом, за рахунок чого можна буде пришвидшити митне оформлення.

Законопроект розроблений Мінфіном спільно з Держмитслужбою за підтримки Офісу реформ при Мінфіні та програми EU4PFM.

Детально тут.

Недостовірні відомості у звіті про міжнародну групу компаній. Яка відповідальність?

Відповідно до п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання платником податків, зокрема, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання, зокрема, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Неподання платником податків, зокрема, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, зокрема, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 120.5 ст. 120 ПКУ визначено, що надання недостовірної інформації, зокрема, в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, – у разі надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній.

Згідно з п. 120.6 ст. 120 ПКУ несвоєчасне подання платником податків, зокрема, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Поряд з цим, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Сьогодні відкривається реєстрація податкових накладних

З 27 травня відкривається реєстрацію податкових накладних, система працюватиме у довоєнному режимі.

Про це повідомив нардеп Данило Гетманцев.

"Наполегливо прошу конвертаторів, окремих податківців та інших професійних ухилістів не розраховувати на те, що за умов війни схемний податковий кредит пройде непоміченим. Податкова на будь-які спроби реагуватиме жорстко, за законами воєнного часу з усіма витікаючими", - заявив він.

Гетманцев додав, що податкова має однозначне завдання — забезпечити реєстрацію податкових накладних у повній відповідності до закону та вимоги білого бізнесу.

Британія запроваджує податок на прибуток для виробників нафти і газу

Великобританія оголосила про запровадження нового податку на прибуток виробників нафти і газу, який становитиме 25%, а також про новий пакет підтримки для домогосподарств, які відчувають труднощі з оплатою з оплатою рахунків за електроенергію - повідомляє Reuters 

Такий крок допоможе родинам з невеликими доходами отримувати знижку на електроенергію орієнтовно в 400 фунтів.

«Ми введемо тимчасовий та цільовий збір на прибуток від енергоносіїв, але ми включили в новий збір нову надбавку на інвестиції, що означає, що компанії отримають новий і значний стимул реінвестувати свої прибутки», – сказав Сунак у парламенті.

Такий захід допоможе залучити 5 млрд фунтів стерлінгів протягом наступних 12 місяців і буде припинений, коли ціни на нафту та газ повернуться до норми.

Такий крок знаменує собою зміну поглядів уряду прем’єр-міністра Бориса Джонсона, який раніше "чинив опір несподіваним податкам, називаючи їх стримуючим фактором для інвестицій".

Які строки для набуття чи припинення участі у КІК?

Випадки подання повідомлення про набуття чи припинення участі у контрольованих іноземних компаніях, а також строк його подання визначені п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

• кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 Кодексу;
• заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
• кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 Кодексу;
• ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок подання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.

Джерело ДПС України

Железняк розкритикував заяву Міністра фінансів щодо підвищення податків

Ярослав Железняк розкритикував заяву Міністра фінансів щодо необхідності підвищити податки до довоєнного рівня.

У своєму телеграм-каналі він розповів, як саме знижено податкове  навантаження під час війни:

1. Впровадили систему єдиного податку зі ставкою 2% від обороту. Ну і право бути на єдиному податку незалежно від лімітів;
2. Запровадили пільгу на податок на землю для територій, які постраждали від бойових дій;
3. Відмінили акциз та знизили ПДВ (до 7%) на паливо;
4. Відмінили мито та ПДВ для всіх товарів, які ввозяться спрощенцями;
5. Відмінили акциз, ПДВ та мита для ввезення авто;
6. Звільнили від оподаткуванн виплати за трофейну техніку окупанта, яку громадяни передають ЗСУ;
7. Звільнення ФОП 1-2 групи від єдиного податку;
8. Звільнили від сплати екологічного податку на 2022 рік звільнені підприємства на територіях де ведуться бойові дії, або окупованих;
9. Запровадили мінімальне податкове зобов'язання на пай теж не визначається і не сплачується на територіях де велися бойові дії чи окуповані;
10. Відмінили нарахування штрафів і пені.

Також він пояснив, що може бути відмінено або повернуто довоєнного рівня (далі - пряма мова):

• Систему 2% відміняти не будуть. Який сенс? Та і втрат там майже немає. 
• Знижки на пальне теж не чіпають. На ввезення авто теж. Обидва політичні питання.
• Ну виплати за військову техніку окупанта тим більше не хто не буду оподатковувати. Та і втрати для бюджету там мікроскопічні. 
• Знижка на податок на землю, екологічний податок, мінімальне податкове на землю не працює. Тому що Кабмін не прийняв відповідну підзаконку.  
• Штрафи та пені ніхто повертати не буде. Як і податки ФОП 1-2 групи. Теж чуттєве політичне питання. 

Тому звичайно бажано,щоб Мінфін пояснив що саме вони планують повертати. Але поки виглядає, що мова йде лише про повернення оподаткування ПДВ імпортних товарів - додав нардеп

В КАС ВС розповіли про ключові правові висновки у податкових спорах

У роботі круглого столу, присвяченого розгляду практики податкових спорів і знакових кейсів та тенденцій у воєнний період, взяла участь суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська. Захід, організований Комiтетом пiдприємцiв з податкових питань при Торгово-промисловій палаті України, відбувся в онлайн-режимі 13 травня 2022 року.

Суддя поінформувала слухачів про кілька важливих правових позицій у сфері оподаткування.

Зокрема, 22 лютого 2022 року прийнято постанову Верховного Суду у справі № 420/12859/21, у якій досліджувалася колізія між Податковим кодексом України (п. 52-2 підрозд. 10  розд. ХХ «Перехідні положення») та постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було дозволено проведення певних видів перевірок юридичних осіб у період карантину.

Колегія суддів вказала, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину є прямо закріплений у ПК України. Відповідно, вказана норма в частині обмеження на проведення планових перевірок була чинною і її дія не зупинялася. Суд наголосив, що строки дії мораторію може бути змінено виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Суд зазначив, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться в ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України. Тобто Суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору.

Наталія Блажівська також розповіла про постанову від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, у якій судова палата з розгляду справ щодо податків зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС висловила правову позицію про те, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається ч. 2 ст. 122 КАС України – становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього, Верховний Суд взяв до уваги, що попередньо застосовувалася практика звернення з такими позовами протягом 1095 днів з моменту отримання повідомлення-рішення. Тому судова палата наголосила на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. Отже, обчислюючи шестимісячний строк звернення до суду в подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність / відсутність підстав вважати такий строк пропущеним із поважних причин.

Також суддя КАС ВС ознайомила слухачів із постановою у справі № 816/687/16, ухваленою судовою палатою під час воєнного стану, а саме 13 квітня 2022 року. У постанові висловлена правова позиція про те, що відступ від принципу стабільності в оподаткуванні при прийнятті змін до законодавства є правомірним, якщо дотримано балансу з принципами загальності оподаткування, фіскальної достатності та соціальної справедливості з огляду на збалансування бюджету і забезпечення видатків на оборону, соціальний захист населення в складних економічних умовах фактичної військової агресії.

Наталія Блажівська сказала, що, розглядаючи спори колегією у складі судової палати, Суд прагне зменшити суперечливі моменти та забезпечити чіткість і єдність практики. На думку доповідачки, якщо державні органи почнуть належно враховувати висновки Верховного Суду, тоді буде мінімізовано часті звернення громадян до суду. Принаймні такою є законодавча мета, зазначила вона.

На численні запитання слухачів, як суди підходитимуть до пропуску строків оскаржень рішень податкових органів через воєнний стан, Наталія Блажівська відповіла, що особа в жодному разі не має бути обмежена в праві доступу до суду, тому, вірогідніше, суди враховуватимуть і ту ситуацію, яка складалася в кожному регіоні України, і стан, у якому перебувала фізична або юридична особа.

Водночас суддя поінформувала, що судді Верховного Суду вже під час війни на основі законодавства та практики інших країн Європи напрацювали зміни до процесуальних кодексів, які б дозволили проводити судові засідання в онлайн-режимі, коли і сторони у справі, і судді, і секретар судового засідання перебувають у безпечному місці з доступом до інтернету і через захищену програму проводиться судове засідання. Наталія Блажівська переконана, що глобальна ідея Президента України «Держава в смартфоні» є як дуже прогресивною, так і дуже необхідною для нашої держави. Технічно суди до таких нововведень готові, потрібно досягти цього юридично. Незважаючи на війну і на те, що багато судів зруйновані, пограбовані, судова система в Україні працює.

Під час круглого столу доповідачка також анонсувала проведення 4–5 липня цього року V Міжнародної науково-практичної конференції «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Податкові спори в адміністративному судочинстві». Вона запросила представників Торгово-промислової палати України долучитися до обговорення важливих проблем, які можуть стати предметом спорів з оподаткування, а також виникнути через воєнний стан. «Чим більше думок зіставляємо, тим фундаментальнішим є правовий висновок», – резюмувала Наталія Блажівська.

Україна та Польша запроваджують спільний митний контроль

Україна та Польща прийняли рішення про спільний митний контроль на кордонах. 

Про це заявив президент Зеленський у своєму вечірньому: 

"Запроваджуємо з Польщею спільний митний контроль. Це значно пришвидшить проходження процедур на кордоні. Прибере більшість корупційних ризиків. Але це також і початок нашої інтеграції у спільний митний простір Євросоюзу. Тобто справді історичний процес".

Так, найближчим часом планується укладення двостронньої угоди щодо спільного прикордонно-митного контролю та єдиного умовного кордону після входу України до складу Європейського союзу.

В Україні скасовують ПДВ для українських аудіокниг.

В Україні скасовують ПДВ для українських аудіокниг.

Про це повідомляє голова партії Слуга Народу Олена Шуляк

Відповідний законопроект №5876 підтримали у ВР. Цим рішенням хочемо насамперед популяризувати українську мову серед населення, а аудіокниги стають все більш затребуваними, тому в країні цей напрямок потрібно розвивати.

Аудіокниги є товаром, що стрімко поширюється на українському і світовому ринку, оскільки на відміну від друкованих книг, аудіокниги мають багато переваг в частині зручності і швидкості читання, вигіднішої ціни, поширення, а також захисту навколишнього природного середовища.

Закон прийнято з метою стимулювання розвитку сфери україномовних аудіокниг та пітримки поширення української мови.

Так, законопроектом пропонується звільнити від податку на додану вартість постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження україномовних аудіокнижок.

Також закон діятиме на постачання електронних примірників та надання доступу до україномовних аудіокнижок, крім видань еротичного характеру.

Угоду про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Росією денонсовано

Між Україною та росією тепер немає угоди про уникнення подвійного оподаткування. Верховна Рада України ухвалила це рішення 22 травння 2022 року. За денонсацію проголосувало - 292 голосів. 

Про це Ярослав Железняк повідомив у своєму телеграм-каналі.

"Це ще один удар по економічним відносинам з росією. Тепер доходи отримані у країні агресора будуть оподатковуватися і в Україні.

Які підстави для направлення запиту контролюючим органом?

Відповідно до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» пункт 73.3 статі 73 розділу ІІ Кодексу надає контролюючим органам право звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

До 1 січня 2022 року передбачалося, що письмовий запит надсилається, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Починаючи з 1 січня 2022 року, такий запит може бути надісланий контролюючим органом не лише по факту виявленого правопорушення, а й у разі встановлення факту, який може свідчити про порушення платником податків відповідного законодавства.

Разом із тим, контролюючий орган у запиті на одержання інформації (пояснень) має обов'язково зазначити, які саме факти виявлені.

Джерело ГУ ДПС у Черкаській області

Федеральна Рада Швейцарії ухвалила рішення щодо автоматичного обміну інформацією з Україною

Федеральна Рада Швейцарії 18 травня ухвалила рішення про запровадження автоматичного обміну інформацією (AEOI) щодо фінансових рахунків з ще 12 державами-партнерами. Набуття чинності заплановано на 2023 рік, а перший обмін даними відбудеться у 2024 році.

Про це повідомляє Міністерство фінансів України

Зокрема, Федеральна Рада в 2024 році планує вперше здійснити обмін інформацією щодо фінансових рахунків з Україною та іншими державами-партнерами.

Із 120 країн і територій, які наразі дотримуються стандарту AEOI, 12 ще не входять до швейцарської мережі AEOI. Завдяки відповідному розширенню мережі AEOI, Швейцарія допомагає створити рівні умови у всьому світі та ефективно боротися з незаконними фінансовими потоками.

Відповідне розпорядження Федеральної Ради має бути подане на затвердження до Парламенту на осінній та зимовій сесіях цього року і це означає, що AEIO може запрацювати з вищезазначеними державами-партнерами вже з 2023 року. При цьому, перед початком обміну даними з вказаними державами-партнерами Федеральна Рада ще раз перевірить їх на відповідність вимогам стандарту AEIO. Таким чином, це передбачає застосування аналогічного механізму перевірки до всіх вищезгаданих нових держав-партнерів AEOI, що був прийнятий Парламентом у грудні 2017 року.

Воєнний стан: Чи застосовується штраф за відмову в проведенні розрахунків банківськими картками?

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до п. 1 частини першої ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х (далі – КУпАП).

Пунктом 1 частини першої ст. 255 КУпАП встановлено, що уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення вчинені, зокрема, за ст. 163 прим. 15 КУпАП.

Статтею 163 прим 15 КУпАП визначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 грн до 3400 грн.

Дія, передбачена частиною першою ст.163 прим. 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн до 17000 грн.).

Джерело ГУ ДПС у Запорізькій області

Воєнний стан. Чи можливе здійснення імпортних операцій за зовнішньоекономічними договорами без увезення товару на територію України?

Чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій за зовнішньоекономічними договорами без увезення товару на територію України у період воєнного стану.     

Граничні строки розрахунків на період воєнного стану за операціями з імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас, на період воєнного стану вищезазначені граничні строки розрахунків:

1. не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2. застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Пунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Водночас, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).

Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:

1. не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2. застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Отже, чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами у період воєнного стану.

Джерело: ЗІР ДПС

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері ЗЕД у період запровадженням воєнного стану в Україні?

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Згідно з частиною другою ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом № 2473. Частиною третьою ст. 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону № 2473.

Так, частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Джерело ЗІР ДПС

Який порядок надсилання контролюючим органом Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння ЮО – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі?

Підпунктом 39 прим. 2.6.3 п. 39 прим. 2 6 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що у разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

З метою забезпечення спрощення процесів інформування та єдиного підходу у викладені інформації, ДПС розроблено примірну форму Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі (далі – Повідомлення).

Повідомлення:

• подається щодо кожного факту окремо;
• надсилається не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів;
• подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями.

Також при формуванні електронної форми Повідомлення звітним періодом є місяць, в якому направляється повідомлення.

Воєнний стан: Чи звільняється з податкової застави майно платника податків за рішенням керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення цього майна?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» доповнено новим п.п. 69.21.

Так, п.п. 69.21 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог ст. 92 ПКУ.

При цьому у разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.

Законопроект 7374 про зміни в ПКУ. Що нового?

Гетманцев та ряд депутатів зареєстували законопроект від 13.05.2022 під номером 7374 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо зменшення навантаження на бізнес в умовах воєнного стану"

Законопроектом пропонується наступне:

1. Податкове зобов'язання із акцизного податку щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо підакцизний товар (продукцію) знищено (втрачено) під час дії воєнного стану, запровадженого згідно із законодавством.
2. До наведених у пункті 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України операцій норми та статті 199 Податкового кодексу України не застосовуються.
3. Тимчасово, на період дії воєнного, надзвичайного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування дозволяється ввезення в режимі імпорту та продаж на території України суб’єктами господарювання підакцизних товарів, маркованих марками акцизного податку, придбання яких та вивезення в режимі тимчасового вивезення було здійснено іншими суб’єктами господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку 2%.
4. За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними платником єдиного податку третьої групи у платників податку на додану вартість в період застосування особливостей оподаткування на період воєнного стану, не реалізованими на дату повернення на загальну систему оподаткування, податкові зобов’язання нараховуються відповідно до ст.187 Податкового Кодексу України.
5. Обмеження порушення вимог законодавства, які можуть перевірятися під час проведення фактичних перевірок на час воєнного стану.
6. Поширення на всіх роботодавців права не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Україна та Молдова оновлять угоду про зону вільної торгівлі

Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Twitter.

Уряд України ще на засіданні 18 серпня 2021 року ухвалив проект протоколу КМУ та урядом Республіки Молдови про внесення змін до Угоди про зону вільної торгівлі між КМУ та урядом Республіки Молдова від 13 листопада 2003 року. Протокол дозволить у двосторонній торгівлі між Україною та Молдовою при визначенні походження товарів керуватися положеннями Регіональної конвенції про євро-середземноморські преференційні правила походження або альтернативними правилами походження зазначеної Регіональної конвенції.

Крім того, Протокол підтверджує готовність сприяти торговельним відносинам між обома країнами на шляху до європейської інтеграції.

ВРУ прийняла в цілому Закон щодо особливостей визначення рентної плати за видобування газу природного на період дії воєнного, надзвичайного стану

 Прийнятим Законом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за видобування газу природного на період дії воєнного, надзвичайного стану (реєстр. №7249)

Законом встановлено, що обчислені відповідно до положень статті 252 цього Кодексу податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, тимчасово не сплачуються в частині обсягів газу природного видобутого, але не реалізованого у відповідних податкових (звітних) періодах, та зазначеного в актах платника податків про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за календарний місяць, що відповідає податковому (звітному) періоду, як такий, що закачаний до газосховищ у податковому (звітному) періоді відповідно до здійснених Оператором газосховищ України алокацій згідно з розділом ІХ Кодексу газосховищ.

Нараховані та не сплачені податкові зобов’язання за обсяги закачаного газу природного у відповідному податковому (звітному) періоді, що припадають на період, не вважаються податковим боргом та підлягають сплаті.

Згідно із Законом, «У період починаючи з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні платники рентної плати зобов’язані вести в кожному окремому податковому (звітному) періоді окремий облік обсягів видобутого та реалізованого газу природного, а також сум нарахованих та не сплачених податкових зобов’язань за обсяг видобутого газу природного в таких податкових (звітних) періодах.

Сума коштів рентної плати за податковий (звітний) період, яка у визначений пунктом 257.5 статті 257 цього Кодексу граничний строк підлягає сплаті, обчислюється як різниця між величиною задекларованих платником податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного за такий податковий (звітний) період та добутком обсягу закачаного газу природного за такий самий податковий (звітний) період і середньозваженої ефективної ставки рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, розрахованої за такий податковий (звітний) період.

Ефективна ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного розраховується як питомі податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (в розрахунку на 1000 кубічних метрів) відповідних категорій газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді, обчислені за фактичною ціною газу природного відповідно до правил, визначених статтею 252 цього Кодексу.

Щодо подання заяви за формою № 1-ОПН для реєстрації відокремленого підрозділу нерезидента

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи.

Пунктом 63.2 ст. 63 ПКУ встановлено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Також п. 64.5 ст. 64 ПКУ визначено, що у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

Згідно з п. 64.2 ст. 64 ПКУ взяття на облік відокремлених підрозділів нерезидентів, які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), здійснюється у день отримання відповідної заяви, яку платник податків зобов’язаний подати у десятиденний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації).

Порядок обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Відокремлений підрозділ нерезидента, у тому числі постійне представництво нерезидента, для взяття на облік подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (далі - заява за ф. № 1-ОПН). Разом із Заявою за ф. № 1-ОПН подаються копії документів, визначені п. 4.2 розд. IV Порядку № 1588.

Як визначено пп. 66.3 - 66.5 ст. 66 ПКУ, у разі виникнення змін у облікових даних або внесення змін до документів, що подавались для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, до контролюючого органу за основним місцем обліку відокремленим підрозділом нерезидента або постійним представництвом нерезидента, подається заява за ф. № 1-ОПН з позначкою «Перереєстрація/зміни», «Зміна місцезнаходження, пов’язана із зміною контролюючого органу, території територіальної громади або ДПІ обслуговування» та уточнені документи.

Після взяття на облік або внесення змін до облікових даних, відокремленому підрозділу нерезидента або постійному представництву нерезидента не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік/внесення змін надсилається (видається) довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (п. 64.3 ст. 63 ПКУ, п. 3.1 1 розд. III, п. 9.4 розд. IX Порядку № 1588).

Згідно із ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків.

Отже, подати заяву за ф. № 1-ОПН та/або отримати довідку за формою № 34-ОПП щодо відокремленого підрозділу нерезидента можуть керівник або особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, дані про яких зазначені в розд. VII, VIII заяви за ф. № 1- ОПН такого відокремленого підрозділу, а також інший його представник (з підтвердженням повноважень).

Урядом ініційовано зміни до законодавства щодо забезпечення аудиторської діяльності на період дії воєнного стану

У зв’язку зі здійсненням збройної агресії проти України Урядом ініційовано створення правових механізмів щодо захисту економічних інтересів держави шляхом припинення діяльності в Україні аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, пов’язаних з країною, що здійснює збройну агресію проти України, та щодо стимулювання ринку аудиторських послуг в період дії воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки.

Про це повідомляє Мінфін.

Схвалений Урядом проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» щодо забезпечення аудиторської діяльності на період дії воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки» зареєстровано у Верховній Раді України та рекомендовано для прийняття за основу та в цілому профільним Комітетом парламенту, як такий, що спрямований на вжиття заходів щодо недопущення аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які пов’язані з країною, що здійснює збройну агресію проти України, до провадження аудиторської діяльності в Україні, а також щодо підтримки суб’єктів аудиторської діяльності на тлі зниження економічної активності бізнесу та поглиблення дефіциту кадрів в країні.

Зокрема, законопроектом передбачається:

• виключення аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які пов’язані з країною, що здійснює збройну агресію проти України, з Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності та, відповідно, невключення таких аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності до цього Реєстру в подальшому;
• зменшення фінансового навантаження в частині сплати аудиторами та суб’єктами аудиторської діяльності установлених законодавством платежів та внесків на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та Аудиторської палати України;
• незастосування відповідальності за порушення вимог законодавства щодо повноти та своєчасності подання відомостей про аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності для оприлюднення у Реєстрі, а також за несвоєчасне подання аудиторами та суб’єктами аудиторської діяльності звітів та іншої звітної інформації, що вимагається законодавством;
• зупинення проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності;
• спрощення процедури атестації аудиторів та проходження безперервного професійного навчання.

Податковий комітет рекомендував прийняти новий пакет податкових змін

Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі повідомив, що подактовий комітет виніс на розгляд проект Закону № 7360 від 10.05.2022 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану". Проект Закону передбачає наступне:

1. Реєстрація податкових накладних за лютий-травень 2022 року передбачена до 15 липня 2022 року.
2. Платники податків звільняються від відповідальності за несвоєчасні подання звітності чи сплату податків у період з 24 лютого 2022 року, якщо ці податкові обов’язки  були виконані протягом 60 днів із дня відновлення такої можливості.
3. Відновлюється обов'язок сплати податків і подання звітності для платників, які мають можливість своєчасно виконувати цей обов'язок. Перелік документів, які підтверджуватимуть неможливість виконання податкових обов'язків встановлюватиметься Мінфіном.
4. Платники податку, які перейшли на спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% податку, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків з 24 лютого 2022 року до переходу на спрощену систему, за умови виконання таких обов'язків протягом 60 днів із дня переходу на спрощену систему.
5. Платники податків, які виправлять помилки до 20 липня 2022 року, звільняються від штрафних санкцій.
6. Суми податкового кредиту включені за ті товари, які були потім знищені внаслідок війни, включаються до податкового кредиту, але не підлягають бюджетному відшкодуванню.
7. Дозволяється ввозити автобуси, вантажівки та спецмашини (коди 8702, 8704 та 8705), які відповідають Євро-3, але забороняється їх відчужувати протягом 3 років.

Які операції не вважаються реалізацією пального у період воєнного стану

На період дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:

• операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави у відповідності до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;
• операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
• операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Втрати під час війни. За яких умов можна включити до витрат?

Державна податкова служба України з метою правомірного формування витрат для цілей оподаткування, які пов’язані із псуванням або знищенням майна платника податків у зв’язку із форс-мажорними обставинами, звертає увагу на таке.

Особливості вимог для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачено у статті 44 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Так, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.

Відповідно до пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі - П(С)БО 16) витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Водночас нестачі й втрати від псування цінностей включаються до інших операційних витрат (пункт 20 П(С)БО 16).

З метою за безпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві проводиться інвентаризація. Організація, основні правила та порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначено у Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення).

Пунктом 7 Положення передбачено випадки обов’язкової інвентаризації, яка проводиться в обсязі, визначеному керівником підприємства, зокрема у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) або у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).

При цьому згідно з пунктом 8 Положення підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Інвентаризація об’єктів державної власності проводиться відповідно до Методики проведення інвентаризації об’єктів державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від ЗО листопада 2005 року № 1121.

Акцентуємо, що Законом України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон № 671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Також Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких(ого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(ого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Зважаючи на зазначене, врахування у складі витрат платника податку втрат від псування або знищення його майна внаслідок настання форс- мажорних обставин повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов’язкової інвентаризації відповідно до наявних підстав для такої інвентаризації та за наявності сертифіката про форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Звертаємо також увагу, що підпунктом 69.28 пункту 69 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу врегульовано питання підтвердження операцій платника первинними документами на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Закон України № 1998: оподаткування ПДВ міжнародних поштових та експрес-відправлень

30 квітня 2022 набрав чинності Закон України від 25 січня 2022 року № 1998-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» (Закон України № 1998).

Законом України № 1998 вдосконалено та підвищено ефективність здійснення адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) щодо операцій із ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також спрощено сплату ПДВ одержувачами через покладання функцій із його сплати на операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників у разі декларування таких товарів із застосуванням відповідних електронних реєстрів міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Крім того, законом визначено відповідальними за нарахування та сплату до бюджету ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях оператора поштового зв'язку, експрес-перевізника, якщо ним здійснюється декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових).

Також приведено у відповідність положення Податкового та Митного кодексів України в частині визначення бази оподаткування ПДВ та митом у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом закріплення, що базою оподаткування ПДВ є частина їх митної вартості (для юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців) або частина їх сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), що перевищує неоподатковуваний мінімум (еквівалент 150 євро).

Законом № 1998 встановлено можливість відстрочення сплати ПДВ – протягом 30 днів з дати оформлення тимчасового реєстру з одночасним поданням додаткового реєстру.

Підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 68 прим.1, відповідно до якого встановлено, що норми п. 180.2 прим.1 ст. 180 та п.п. 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ не застосовуються протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях»

Мінфін працює над відновленням системи адміністрування ПДВ

Міністр фінансів Сергій Марченко виступає за відновлення системи адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) з автоматичним відшкодуванням грошима, "навіть якщо це болісно та потребує відтермінування виплат".

"Чомусь було прийнято рішення, які фактично зламали чинну систему реєстрації податкових накладних, перевірки ризиків і автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Фактично з березня у нас система реєстрації податкових накладних не працює… Я прихильник того, щоб працювала система автоматичного відшкодування ПДВ, а бізнес отримував би кошти", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Глава Мінфіну пояснив, що тоді ці кошти з'являться на рахунках у банків, і з'явиться потенційна можливість запозичити їх.

"Випускаючи ПДВ-облігації, ми конкуруємо з нашими облігаціями. Замість умовних 30 млрд грн зможемо отримати лише половину – інша частина піде на тіньовий ринок ПДВ-облігацій", - оцінив він недоліки запропонованого варіанту оформлення боргу з відшкодування ПДВ-облігаціями.

Водночас Марченко зазначив, що і цей варіант потрібно розглядати, оскільки бізнесу зараз однаково, який варіант, – йому потрібні оборотні кошти.

"Підсумую: я не був прихильником цих пільг і спрощень. Але рішення ухвалено. Зараз ми шукаємо способи, як повернути це безболісно. Шукаємо механізм. Я виступаю за повернення правил гри щодо системи повернення ПДВ, як це було раніше. А щодо накопиченої заборгованості – шукати рішення. Якщо це можуть бути ПДВ-облігації, то в разі, якщо це не нашкодить ринку – можливо. Яке буде прийнято рішення – побачимо", – сказав глава Мінфіну.

Чи вважаються господарські операції здійснені платником за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2% контрольованими?

Господарські операції здійснені платником за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2% не є контрольованими і не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій — 10 млн. гривень.

Так, обсяг річного доходу від будь-якої діяльності платника податку на прибуток підприємств обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2%. 

Враховуючи, що господарські операції здійснені платником за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2% не впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, то такі операції не є контрольованими і не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій — 10 млн. гривень.

Гетманцев заявив про відновлення реєстрації ПН та РК найближчим часом

Гетманцев у своєму телеграм-каналі зазначив,  що він отримує дуже багато запитів від бізнесу щодо відшкодування ПДВ та реєстрації накладних.

"Все як у добрі старі мирні часи, тільки без скруток та фіктарів. Не ображайтеся, контроль буде жорстким, а система по-воєнному безпечна" - наголосив Гетманцев.

Окремо він запевнив, що також шукають шляхи вирішення проблеми щодо  відшкодування з ПДВ. "Працюємо з Міністром фінансів Марченком над тим, щоб процес відновити. Також не відразу й із застереженнями, але цілком ефективно. Йдучи на зустріч бізнесу, незважаючи на війну та зрозумілі загрози, ми відновлюємо нормальний режим роботи податкової системи країни. Звісно, ​​з винятками щодо районів бойових дій." - додав він.

Єврокомісія представила шостий пакет санкцій проти росії

Єврокомісія представила шостий пакет санкцій проти росії, яке буде включати поступове ембарго на російську нафту.

Документ включає поступову відмову від російської нафти протягом 6-8 місяців. 

Угорщина та Словаччина мають відмовитися від російської нафти до кінця 2023 року.

Як бонус, шостий пакет санкцій включає відключення Сбеобанку від SWIFT.

Як надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет?

Для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Польща пропонує ввести податок на російські нафту і газ

На саміті в Брюсселі Польща представить пропозицію ввести податок на російську сировину. Про це повідомила міністерка клімату та навколишнього середовища Анна Москва. Перед вильотом до Брюсселя міністерка заявила журналістам, що такий податок переконає країни ЄС прискорити процес дерусифікації.

«Я представлю цю пропозицію в деталях. Це буде спеціальний збір, податок, розмір якого залежатиме від ступеня залежності від російської сировини. Найочевидніше, податок стосуватиметься різного виду сировини. Такий крок має мотивувати країни пожвавити темпи дерусифікації» як, – пояснила вона. 

Анна Москва підкреслила, що, за пропозицією польського уряду, збір охоплюватиме всю російську сировину: вугілля, газ, нафту та інші похідні сировини. Вона додала, що новий податок буде створено за моделлю системи торгівлі викидами вуглецю ETS, яка служить для декарбонізації європейської економіки. 

Позачергова зустріч міністрів енергетики країн-членів Європейського союзу відбудеться 3 травня о 15.00 за Варшавським часом у Брюсселі. Політики обговорять шостий пакет санкцій ЄС, куди має бути включено ембарго на російську нафту.

Після цього 4 травня посли країн-членів ЄС зустрінуться у Брюсселі та оцінять новий пакет з погляду своїх національних інтересів.

Україна денонсує Угоду про уникнення подвійного оподаткування з РФ

Своїм рішенням Уряд погодив законопроект про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, вчинену 08 лютого 1995 року в м. Києві та ратифіковану Верховною Радою України 06 жовтня 1995 року.

Про це повідомляє Мінфін.

Мета законопроекту – денонсація міжнародної угоди з державою-агресором у зв’язку із запровадження в Україні воєнного стану та для забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки України.

Прийняття закону дозволить денонсувати Угоду та припинити застосування норм, встановлених нею.

Наслідками денонсації Угоди є:

1. недопущення поповнення бюджету країни агресора шляхом надання Україною пільгових умов оподаткування для резидентів РФ, що здійснюють діяльність в Україні. Після денонсації Угоди до всіх доходів резидентів РФ, одержаних з джерел в Україні,  буде застосована загальна ставка оподаткування - 15%, встановлена Податковим кодексом України, замість пільгових ставок, встановлених Угодою: 5% - на дивіденди; 10% або 0% - на проценти; 10% - на роялті;
2. недопущення втрат бюджету України через зарахування податку, сплаченого в РФ резидентами України, що здійснюють діяльність у РФ;
3. звільнення України від взятих на себе  зобов’язань щодо обміну інформацією з РФ з податкових питань.

Верховний Суд сформулював висновок щодо дотримання принципу стабільності у сфері оподаткування в контексті існуючих обставин.

Оцінка змін у правовому режимі оподаткування на її відповідність правовій визначеності має відбуватися на підставі порівнювання та оцінювання обставин, внаслідок яких діяв законодавець, приймаючи рішення про зміну ставок податку (збору), а також із врахуванням того, чи є цей захід постійним або тимчасовим.

На це вказала судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові у справі, спір у якій виник через донарахування контролюючим органом (відповідачем) газонафтовій компанії (позивачу) податкових зобов’язань та штрафних санкцій у розмірі понад 73 млн грн з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, у тому числі нафтового (попутного) газу з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5 000 м, за II квартал 2015 року.

Позивач покликався на те, що контролюючий орган, застосувавши ставку рентної плати, яка була запроваджена (збільшена) законом, прийнятим менше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року (2015 року), порушив принцип стабільності в оподаткуванні, закріплений нормою підпункту 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на правомірність податкових повідомлень-рішень про визначення позивачеві сум грошових зобов’язань з рентної плати, прийнятих у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, вважаючи, що позивач правильно розрахував податкові зобов'язання з рентної плати за II квартал 2015 року за ставкою 28 %. Суди вказали, що установлена Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (яким внесено зміни до ПК України, зокрема підвищено ставку рентної плати за користування надрами для видобування природного газу до 55 %) ставка рентної плати підлягала застосуванню з 1 січня 2016 року, тож контролюючий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не дотримався принципу стабільності, передбаченого п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи за касаційною скаргою відповідача скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовила в задоволенні позову.

Судова палата вказала, що норми підпункту 4.1.9 п. 4.1 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 ПК України, ст. 27 БК України, які застосували суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов підприємства, не можуть самі собою бути підставами для незастосування інших норм ПК України, в тому числі норми п. 252.20 ст. 252 цього Кодексу (де закріплено ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин), яка діяла з 1 січня 2015 року.

Щодо наявності легітимної мети відступу Верховної Ради України від принципу стабільності в оподаткуванні при прийнятті Закону № 71-VIII судова палата виходила з того, що цей принцип був застосований у балансі з принципами загальності оподаткування, фіскальної достатності та соціальної справедливості з огляду на таке.

Реалізовувати право власності на природні ресурси від імені Українського народу може, зокрема, Верховна Рада України, встановлюючи відповідні податки для тих суб’єктів господарювання, які займаються діяльністю з видобутку корисних копалин. Встановлення таких податків має пряму суспільну спрямованість і пряме вираження суспільного інтересу.

Порівняння наслідків підвищення ставок рентної плати за користування надрами для відповідних суб’єктів господарювання, зокрема для позивача (додаткове податкове навантаження як чинник, що призводить до зменшення активів), із фіскальним та соціальним ефектом, на досягнення якого це було спрямовано, а саме в частині реального забезпечення виконання функцій держави (збалансування бюджету і забезпечення видатків на оборону, соціальний захист населення в складних економічних умовах фактичної військової агресії), свідчить на користь висновку, що підвищення ставок рентної плати не порушило норми Конституції України, було пропорційним у відповідній ситуації щодо втручання держави у право власності платників податків, для яких був установлений обов’язок сплатити до бюджету додаткові кошти, а також забезпечило баланс між публічними та приватними інтересами. Про вимушеність такого заходу з боку держави свідчить і така обставина, як зменшення ставки рентної плати з 1 січня 2016 року до рівня, який був до 3 серпня 2014 року.

Верховний Суд сформулював висновок, що норми підпункту 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України не скасовують дію норми, якою встановлено (змінено) податок (збір) та/або будь-який елемент податку (збору) і яка запроваджена законом, що прийнятий пізніше ніж за шість місяців до початку бюджетного періоду, в якому запроваджується податок (збір) та/або зміни будь-якого елементу податку (збору). Колізії між такою нормою та принципом стабільності немає, оскільки принцип стабільності застосовується в системному зв’язку з іншими принципами податкового законодавства. Така норма не застосовується лише тоді, коли вона суперечить принципу верховенства права в контексті права платника податку на мирне володіння майном.

Джерело: Верховний суд України

Забезпечено арешт активів компаній російського олігарха майже на півмільярда гривень

За результатами взаємодії Державної податкової служби України з Офісом Генерального прокурора забезпечено арешт активів компаній російського олігарха майже на півмільярда гривень.

Офісом Генерального прокурора під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчиненого службовими особами приватної банківської установи, бенефіціарними власниками якої є російський олігарх та інші бізнесмени рф, накладено арешт на активи кіпрських компаній на загальну суму понад 469 млн гривень.

За даними слідства російський олігарх та група російських бізнесменів, використовуючи підконтрольні кіпрські компанії та належну їм банківську установу, яка за обсягом активів входить у десятку найбільших фінансових установ у країні та включена до системно важливих банків України, напередодні та упродовж збройної агресії російської федерації проти України організували вчинення фіктивних правочинів та фінансових операцій, спрямованих на легалізацію (відмивання) активів цих компаній на загальну суму 1,1 млрд гривень та їх подальше виведення з банківської системи в Україні.

Вчинення зазначених злочинних дій розпочато співучасниками заздалегідь з метою уникнення фінансових та правових наслідків у вигляді накладення санкцій та/або застосування заходів примусового вилучення прав власності, передбачених Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».

За клопотаннями прокурорів Офісу Генерального прокурора накладено арешт на активи кіпрських компаній на загальну суму понад 469 млн грн, які знаходяться на рахунках у банківській установі, бенефіціарними власниками якої є російський олігарх та інші бізнесмени рф.

З метою виконання завдань кримінального провадження здійснюється взаємодія Офісу Ген. прокурора, Держфінмоніторингу та Державної податкової служби України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється детективами Бюро економічної безпеки України.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.