Фінансову відповідальність за порушення законодавства з праці збільшено

З 1 жовтня 2022 року згідно з Держбюджетом на 2022 рік розмір мінімальної зарплати становить:

• у місячному розмірі – 6 700 грн (тобто на 200 грн більше, ніж було встановлено з 1 січня – 6 500 грн);
• у погодинному розмірі – 40,46 грн (тобто на 1,20 грн більше, ніж було з 1 січня 2022 року – 39,26 грн).

Фінансова відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства встановлена у вигляді штрафів, розмір яких «прив’язаний» до розміру місячної мінімальної зарплати.

Хоча, з 24 лютого в Україні введено воєнний стан, але вже з 19 липня Держпраці має право перевіряти додержання вимог Закону про організацію трудових відносин під час війни, законність звільнення та здійснювати інспектування щодо виявлення неоформлених працівників.

Так, розміри штрафних санкцій наступні:

• Неоформлені працівники та зарплата у «конвертах»:

      З 1 січня по 30 вересня 2022 року:

1. 10 мінзарплат (65 000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І-ІІІ груп – попередження;
2. 30 мінзарплат (195 000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення.

      З 1 жовтня по 31 грудня 2022 року:

1. 10 мінзарплат (67 000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І-ІІІ груп – попередження;
2. 30 мінзарплат (201 000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення.

• Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні:

1. З 1 січня по 30 вересня 2022 року - 3 мінзарплати (19 500 грн);
2. З 1 жовтня по 31 грудня 2022 року - 3 мінзарплати (20 100 грн).

• Недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах»:

1. З 1 січня по 30 вересня 2022 року - 16 мінзарплат (104 000 грн);
2. З 1 жовтня по 31 грудня 2022 року- 16 мінзарплат (107 200 грн).

• Порушення строків виплати зарплати:

1. З 1 січня по 30 вересня 2022 року - 3 мінзарплати (19 500 грн);
2. З 1 жовтня по 31 грудня 2022 року - 3 мінзарплати (20 100 грн).

• Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці:

1. З 1 січня по 30 вересня 2022 року - 2 мінзарплати (13 000 грн) за кожного працівника;
2. З 1 жовтня по 31 грудня 2022 року - 2 мінзарплати (13 400 грн) за кожного працівника.

• Недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам:

1. З 1 січня по 30 вересня 2022 року - 4 мінзарплати (26 000 грн) за кожного працівника. До роботодавців – «єдинників» І – ІІІ групи застосовуватиметься лише попередження;
2. З 1 жовтня по 31 грудня 2022 року - 4 мінзарплати (26 800 грн) за кожного працівника. До роботодавців – «єдинників» І – ІІІ групи застосовуватиметься лише попередження.

• Інші порушення трудового законодавства:

      З 1 січня по 30 вересня 2022 року:

1. 1  мінзарплата за кожне порушення (6 500 грн);
2. 2 мінзарплати (13 000 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення.

      З 1 жовтня по 31 грудня 2022 року:

1. 1  мінзарплата за кожне порушення (6 700 грн);
2. 2 мінзарплати (13 400 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення.
   
   
   За матеріалами Офісу ВПП ДПС

Чи буде нараховуватися пеня за порушення граничних строків розрахунків на суму незначної незавершеної операції, якщо загальна сума операції підлягала валютному нагляду?

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 2473 Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідальність, передбачена частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2022 року № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» (п. 13 ст. 16 Закону № 2473).

На підставі п.п. 1 п. 9 розд. III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Разом з цим, відповідно до п. 14 прим. 6 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) в період запровадження воєнного стану банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Вимоги абзацу першого п. 14 прим. 6 Постанови № 18 не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

Відповідно до п. 14 прим. 7 Постанови № 18 банк, крім підстав, передбачених в Інструкції № 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, на підставі одного з таких пакетів документів (оригіналів або їх копій), що підтверджують:

• пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (зі змінами), якими можуть бути декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, або витяг з автоматизованої системи митного оформлення, або інші видані митними органами документи, що підтверджують ввезення гуманітарної допомоги на територію України. Також мають бути надані документи (оригінали або їх копії), що підтверджують передавання/одержання ввезеної гуманітарної допомоги її отримувачу(ем). Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, є дата пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги;
• отримання ввезеної гуманітарної допомоги правоохоронними органами, Міністерством оборони України, військовими частинами Збройних Сил України, іншими військовими формуваннями та суб’єктами, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також установами або організаціями, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, може бути дата отримання ввезеної гуманітарної допомоги особами, зазначеними в п.п. 2 п. 14 прим. 7 Постанови № 18, за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги.

Банк має право прийняти рішення про необхідність подання резидентами додаткових документів, пов’язаних зі здійсненням імпорту продукції, що ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Згідно з п.п. 7 п. 2 розд. І Положення № 5 незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Дроблення операції з експорту товару – штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність певних ознак, визначених п.п. 5 п. 3 розд. І Інструкції № 7.

При цьому ст. 20 Закону № 361, у редакції, що діє з 28.04.2020, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч грн або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч грн на момент проведення фінансової операції.

До 28.04.2020 відповідно до п. 1 ст. 15 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції, який є меншим, ніж 150000 гривень.

Отже, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягає валютному нагляду, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій пеня не нараховується.

Повернення податкових перевірок та ще ряд змін до ПКУ

Податковий комітет рекомендує прийняти Законопроєкт від 01.09.2022 N7720 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану.

Метою законопроєкту є удосконалення податкового законодавства та створення в період дії воєнного стану умов для належного забезпечення ефективної та безперебійної роботи економіки держави за рахунок відновлення проведення деяких видів податкових перевірок, належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок відновлення строків здійснення заходів з погашення податкового боргу, звільнення від відповідальності платників податків, які не мають можливості виконувати свої податкові обов’язки.

Також, законопроєкт направлений на забезпечення дотримання Україною вимог міжнародного оподаткування, зокрема, Конвенції BEPS MLI та Настанов ОЕСР.

Для досягнення зазначеної мети законопроєктом пропонується удосконалити окремі норми Податкового кодексу України.

Законопроєктом пропонуються зміни до Кодексу та інших законів України, а саме:

• усунення технічних, термінологічних та логічних неузгодженостей норм Кодексу, у т.ч. в частині визначення порядку отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом, надання навчальними закладами та закладами охорони здоров’я інформації контролюючим органам про управління майном малолітніх, інших неповнолітніх фізичних осіб, фізичних осіб, обмежених судом у дієздатності, дієздатних фізичних осіб, над якими встановлене піклування у формі патронажу, уточнення назв деяких державних органів тощо;
• звільнення від оподаткування сум державної допомоги, яку отримує платник податків з бюджету згідно з указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України; врегулювання питання форми подання нотаріусами інформації про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку;
• приведення у відповідність деяких норм Кодексу у зв’язку з змінами до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо можливості зазначення в заяві про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця прохання про обрання спрощеної системи оподаткування;
• врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств «перехідних» операцій з реалізації товарів (послуг), які розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств, з метою усунення подвійного оподаткування таких операцій цими податками;
• звільнення платників податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, від передбаченої Кодексом відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої звітності, а також уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, подання якого обумовлене змінами показників у цій звітності, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;
• надання права перебувати на спрощеній системі оподаткування без обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 Кодексу, платникам податків, які здійснюють видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення, виключно для задоволення власних виробничих, питних потреб і санітарногігієнічних потреб; відновлення термінів надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які проводять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами з джерелом їх походження з України; податкового контролю за трансфертним ціноутворенням; податкового контролю за нерезидентами (представництвами нерезидентів); валютного контролю в частині дотримання встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів);
• незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, визначених з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік;
• звільнення від відповідальності платників податків за несвоєчасне виконання обов’язків щодо:

1. реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації в термін не пізніше 15 липня 2022 року;
2. реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації в термін не пізніше 20 липня 2022 року;
3. подання звітності за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;
4. строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), лютий – травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду) за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року; 
5. строків сплати грошових зобов’язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року;

• надання права платникам податку на додану вартість подати заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якщо показники декларації або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання) сформовані виключно на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або митних декларацій;
• відновлення можливості проведення документальних позапланових перевірок з таких підстав:

1. неподання платником податків податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням; 
2. подання платником податків заперечення до акту перевірки;
3. контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства;
4. у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;
5. неподання платником податків або подання з порушенням звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації;
6. отримання звіту про контрольовані операції, надісланого платником
7. податків;
8. контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи;
9. у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік;

• завершення до 20 вересня 2022 року камеральних перевірок податкової звітності за звітні періоди 2021 рік, І квартал 2022 року та лютий травень 2022 року (для місячного звітного періоду, крім декларацій з ПДВ); 
• відновлення можливості проведення документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які проводять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами з джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);
• відновлення строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки; 
• визначення термінів та особливостей відновлення первинних документів; 
• відновлення камеральних перевірок та позапланових перевірок (за зверненнями платника, у разі припинення юридичної особи) правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
• звільнення в період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування від адміністративної відповідальності платників єдиного внеску за порушення порядку нарахування, обчислення та строків сплати єдиного внеску;
• звільнення від оподаткування на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, але не більше ніж протягом 12 календарних місяців з місяця, платників єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, а також визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди;
• продовження строків служби зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій, у яких такий строк закінчився в період дії правового режиму воєнного стану, до припинення такого стану.
  
  
  Очікується, що прийняття законопроєкту дозволить збільшити ефективність застосування податкового законодавства, сприятиме створенню умов для належного забезпечення функціонування економіки, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження податків.